Представники підприємств Херсонської області отримали роз’яснення від фахівців Державної служби України з питань праці


Працівник кадрів Приватного підприємства «Фірма «Адамс» Тетяна Лихачова звернулась з таким питанням: «На підприємство взяли (як потім з’ясувалося) вагітну жінку з установленням їй випробування (без її згоди/відома). Чи законно це? Як слід було це оформити? Чи можна жінку звільнити, якщо вона не витримає такого випробування?». Роз’яснення на це питання надала Оксана Сатаніна, головний спеціаліст відділу з питань з трудових відносин  .

Відповідно до вимог статті 26 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) при укладанні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядження) про прийняття на роботу. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу, зокрема, вагітних жінок.

Згідно пункту 11 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування. Разом з тим, статтею 184 КЗпП України визначена заборона звільнення вагітних жінок за ініціативою роботодавця.

У зв’язку з вищезазначеним, підприємству доцільно внести зміни до наказу (розпорядження) про прийом на роботу вагітної жінки в частині встановлення випробувальння.

Крім того, Оксана Сатаніна надала роз’яснення і на наступне питання від в.о. начальника відділу Управління персоналом Херсонської філії Укртелеком Марини Линцової щодо можливості виплачувати працівникові надбавки або застосовувати інші заохочувальні заходи, якщо до нього застосовано дисциплінарне стягнення, яке ще не скасоване. Фахівець зазначила наступне, відповідно до статті 15 Закону України «Про оплату праці»  форми i системи оплати працi, норми працi, розцiнки, тарифнi сiтки, схеми посадових окладiв, умови запровадження та розмiри надбавок, доплат, премiй, винагород та iнших заохочувальних, компенсацiйних i гарантiйних виплат установлюються пiдприємствами самостiйно в колективному договорi з дотриманням норм i гарантiй, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регiональними) угодами.

Отже, законодавством надано право пiдприємствам самостiйно визначати умови та розмiри премiювання.

Однiєю iз складових частин чинної на пiдприємствi системи оплати працi має бути положення про премiювання.

У цьому положеннi визначається коло працiвникiв, на яких поширюється чиннiсть премiальної системи, показники й умови премiювання щодо кожної категорiї працiвникiв. Показники премiювання визначають не лише право на одержання премiї, а й її розмiр.

Положенням про премiювання мають визначатися виробничi та iншi упущення, за якi працiвники позбавляються премiї повнiстю чи частково. Одним iз таких показникiв може бути порушення працiвником трудової дисциплiни.

Згiдно зi ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисциплiни до працiвника може бути застосовано такий вид стягнення, як догана. Положенням про премiювання може бути передбачено таку норму: якщо працiвниковi винесено догану за порушення трудової дисциплiни, то розмiр премiї зменшується або працiвник позбавляється права на одержання премiї повнiстю.

Якщо положенням про премiювання зазначеного не передбачено, то виробничi премiї впродовж дисциплiнарного стягнення мають виплачуватися, оскiльки не є заходами заохочення, а є додатковою заробiтною платою.

Частина 3 ст. 151 КЗпП забороняє впродовж строку дiї дисциплiнарного стягнення застосовувати до працiвника будь-яке заохочення. До премiй, якi є заходами заохочення, можна вiднести премiї, що виплачуються у зв’язку з пам’ятними, ювiлейними датами тощо.

За успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації застосовуються будь-які види заохочень, передбачені в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку (ст. 143 КЗпП України). Заохочення бувають: моральні (оголошення подяки, нагородження почесною грамотою тощо); матеріальні (видача премій, нагородження коштовним подарунком).

Слідом, до головного спеціаліста відділу нагляду на виробництві і об’єктах підвищеної небезпеки Держпраці Олександра Поремського звернувся фахівець адміністративно-господарської частини Херсонського державного університету Володимир Бурмака з питанням щодо нормативно-правових актів, якими визначено обсяги та терміни технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання природного та зрідженого газу в житлових будинках (квартирах), громадських будівлях, підприємствах комунального та побутового призначення, а також окремими громадянами, що мають житлові будинки (квартири) або їх частину на праві приватної власності в населених пунктах України. Не на все газове обладнання (особливо закордонного виробництва) заводи-виробники у відповідних інструкціях визначають терміни та обсяги технічного обслуговування (найчастіше вказується, що технічне обслуговування повинні виконувати сервісні центри.

Спеціаліст Держпраці зазначив наступне. Відповідно до вимог пункту 5.4 глави 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання (далі – Правила) передбачено, що технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об’єктів невиробничого характеру (далі — технічне обслуговування) здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах.

Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) відповідно до вимог чинного законодавства України.

При цьому, Держпраці не здійснює нагляд за використанням споживачами газу в побуті, оскільки відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону праці» сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Отже питання, щодо порядку, а також визначення обсягів та термінів технічного обслуговування не належать до компетенції Держпраці.

Таким чином, на виконання вимог пункту 5.4 Правил, власник щодо технічного обслуговування складає угоду з суб’єктом господарювання, який має дозвіл на виконання цих робіт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Якщо на газове обладнання немає інструкцій з експлуатації заводів-виробників, то в цьому випадку суб’єкт господарювання, який має дозвіл, повинен скласти кодекс усталеної практики щодо технічного обслуговування.

Цей суб’єкт господарювання бере на себе відповідальність за об’єм та періодичність технічного обслуговування.

З метою приведення національної системи стандартизації до міжнародних європейських норм і правил розроблено та прийнято Закон України «Про стандартизацію» від 05 червня 2014 року № 1315-VII (далі Закон), який набрав чинності 03 січня 2015 року.

У статті 1 Закону щодо визначення термінів зазначено, що кодекс усталеної практики — нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик чи процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів.

Статтею 16 Закону визначено, що підприємства, установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та виконувати роботи із стандартизації, зокрема: розробляти, приймати, перевіряти, переглядати та скасовувати стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови і зміни до них, установлювати процедури їх розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та застосування.

Обсяги та періодичність технічного  обслуговування зазначених об’єктів визначалось Положенням про порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затвердженим наказом Державної акціонерної холдингової компанії «Укргаз» (далі — ДАХК «Укргаз») від 30 липня 1997 року № 35 (далі – наказ № 35).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1998 року № 1534 «Про ліквідацію Державної акціонерної холдингової компанії Укргаз» ДАХК «Укргаз» ліквідовано.

З урахуванням зазначеного, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.05.2018 № 250 визнано таким, що втратив чинність, наказ № 35.

Згідно з Положенням про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Міненерговугілля, як центральний орган виконавчої влади в нафтогазовому комплексі, відповідно до покладених на нього завдань розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції, затверджує правила безпеки постачання природного газу.

До заступника начальника відділу нагляду в АПК та СКС Максима Тягая звернувся інженер з охорони праці Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є.Є. Карабелеша Олександр Бержестовський із питанням стосовно нормативів з хорони праці, якими повинні керуватись спеціалісти та служби лікарень, поліклінік, інших медичних закладів та коли очікувати новий нормативно-правовий акт охорони праці (НПАОП) сучасного рівня.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1022-р (набрало чинності з 1 березня 2018 року) «Про скасування, визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, деяких актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з пожежної безпеки, охорони праці та санітарного законодавства» скасовано також нормативно-правові акти (ПРАВИЛА) з охорони праці для медичних закладів, які прийняті ще за часів СРСР.

У зв’язку з новими прогресивними технологіями, враховуючи досягнення науки і техніки, сучасні засоби механізації та автоматизації виробництва, зазначені Правила є застарілими.

Службою вже проведено моніторинг усіх нормативно-правових актів з охорони праці, які підлягають скасуванню та адаптації до сучасних умов, визначено доцільність їх перегляду та приведення у відповідність до міжнародних стандартів.

Найближчим часом при формуванні нормативної бази Держпраці планує переглянути Правила з охорони праці для медичних закладів, а саме: об’єднати їх у один нормативно-правовий акт.

З метою створення безпечних умов праці  спеціалісти та служби лікувально-профілактичних закладів можуть керуватись вимогами старих Правил.

Print Friendly and PDF

Останні новини