Що таке чадний газ і чим він небезпечний


Чадний газ (СО) часто називають «фільтрований газ» тому, що він легко проходить через покриття та стіни. Це виходить з його властивостей, а саме: чадний газ отруйний, легший за повітря, безбарвний, позбавлений запаху. А ще його називають «підступним», «тихим убивцею» — чадний газ може вбити людину упродовж декількох хвилин. Він є одним з найбільш токсичних компонентів продуктів горіння, який входить до складу диму, і виділяється при тлінні та горінні майже всіх горючих речовин і матеріалів, а також — чадний газ утворюється в результаті неповного згорання різних видів палива: вугілля, дров, нафти, природного газу. Крім того, він утворюється і тоді, коли двоокис вуглецю, продукт повного згорання палива, відновлюється розжареним вугіллям.

У газифікованому приміщенні наявність чадного газу можна виявити за кольором полум’я згоряння природного газу, яке з блакитного (синього) змінює свій колір на жовтий, або за допомогою сигналізатора загазованості.

У невеликих кількостях він, навіть, утворюється в організмі людини. Напевно тому, постраждалий не чинить опору, коли оксид вуглецю вже у великих дозах потрапляє в організм через легені. Підступність чадного газу проявляється у тому, що він легко проходить через бар’єр легень, потрапляючи у кров, знову ж таки, легко вступає в контакт з білком червонокрівців — гемоглобіном. Феномен полягає в тому, що окис вуглецю в 300 разів швидше може зв’язуватися з гемоглобіном у порівнянні з киснем, витісняючи останній і утворюючи досить стійку сполуку — карбоксигемоглобін. Кров при цьому втрачає здатність переносити і правильно використовувати кисень, що пошкоджує мозок та інші органи. В результаті спричиняється кисневе голодування організму в цілому, що при тривалому вдиханні великої концентрації чадного газу призводить до летального наслідку. При наявності у приміщенні чадного газу 0,1% через годину людина починає відчувати головний біль, нудоту, запаморочення, при наявності 0,5% — через 20-30 хвилин смертельний вплив, 1% — після декількох вдихів людина втрачає свідомість, а через 1-2 хвилини людина отримує дуже сильне або смертельне отруєння.

Чадний газ став причиною загибелі великої кількості людей.

 

Причини утворення чадного газу під час використання газу в побуті:

— неповне згоряння газу з причини незабезпечення систематичного подання до нього нормованої кількості повітря (для повного згоряння 1м³ природного газу необхідно приблизно 10 м³ повітря, а для повного згоряння 1м³ зрідженого вуглеводневого газу (пропан-бутану) необхідно приблизно 27 м³ повітря);

— неправильне користування газовими приладами та користування несправними газовими приладами;

— самовільне переустановлення газових приладів;

— самовільне перепланування приміщення;

— самовільне внесення змін у систему димовідведення та вентиляції;

— відсутність провітрювачів у пластикових вікнах;

— несправності (засміченість чи відсутність тяги) у димових та вентиляційних каналах;

— встановлення механічних витяжок у приміщеннях, де є газові прилади з відведенням димових газів у димохід;

— встановлення механічних витяжок у приміщеннях санвузлів;

— відсутність необхідної кількості кисню в повітрі для повного згоряння природного газу через зачинену кватирку, несправний димовий та вентиляційний канали.

 

Ознаки отруєння чадним газом.

Оскільки окис вуглецю не має запаху і не подразнює верхні дихальні шляхи, людина не відчуває його при диханні, і тому отруєння наступає непомітно. Головна небезпека полягає в тому, що чадний газ через легені швидко проникає в клітини крові, заміняє кисень, що міститься в еритроцитах. Внаслідок цього в організмі виникає кисневе голодування (гіпоксія).

Поява перших ознак та ступінь тяжкості отруєння оксидом вуглецю залежить від концентрації чадного газу в повітрі, яким дихає постраждалий. Крім того, великий вплив на тяжкість отруєння чадним газом має тривалість контакту людини з загазованою атмосферою, а також умови, при яких виникло отруєння.

Невеликі його дози викликають погіршення світлової та кольорової чутливості зору, сльозотечу, сухий кашель, біль у грудині, почервоніння шкіри, прискорене серцебиття, сонливість, погіршення слуху, послаблення пам’яті, уваги, головокружіння, шум у вухах, запаморочення, головний біль (ніби «обруч» на голові), відчуття втоми і вповільнення реакції постраждалого тощо. Крім того, виникає відчуття тяжкості та пульсація в голові, потемніння та мерехтіння «мушок» в очах, шум у вухах. У подальшому виникає сильний головний біль, сухий кашель, слабкість, запаморочення, нудота, порушення дихання, судоми, втрата свідомості, почервоніння обличчя, дрижання, слабкість, нудота і блювання. При тяжких отруєннях чадним газом виникає сплутаність свідомості та м’язова слабкість, дихання стає поверхневим, пульс стає частим, зіниці розширюються, наростає сонливість, яка може змінитися втратою свідомості. В умовах м’язового розслаблення виникає мимовільне випорожнення кишечнику і сечового міхура. Обличчя набуває блідо-синюшного забарвлення. Внаслідок пригнічення серцевої діяльності, дихання, виникнення судом, може настати непритомність та припинення дихання, і внаслідок цього може настати смерть. Втрата свідомості настає поступово та супроводжується таким знесиленням, що навіть відчувши небезпеку, людина часто неспроможна врятуватись.

 

Перша допомога при отруєнні.

При підозрі на отруєння чадним газом необхідно вимкнути всі газові прилади, провітрити приміщення й негайно викликати швидку медичну допомогу за телефоном «103».

До приїзду швидкої допомоги необхідно вивести постраждалого на свіже повітря та надати йому першу долікарську допомогу:

— ліквідувати перешкоди до вільного дихання: розстебнути верхній одяг, штани, комір сорочки, зняти ремінь (у жінок розстібнути бюстгальтер);

— на голову і груди постраждалого необхідно покласти холодний компрес і змочений холодною водою шматок тканини, рушника, носової хустинки;

— піднести до носу постраждалого ватку з нашатирним спиртом для стимуляції у нього дихальних рухів, але обережно, щоб не завдати опіків дихальним шляхам;

— при можливості дати постраждалому подихати киснем із кисневої подушки;

— дати гарячу міцну каву чи чай, зробити розтирання та зігрівання тіла постраждалого;

— не давати постраждалому засинати;

— за відсутності у постраждалого дихання розпочати штучне дихання «рот до роту».

Основний метод лікування отруєних чадним газом – гіпербарична оксигенація (насичення легенів великою кількістю кисню). За цією методикою в організм постраждалого подається кисень під тиском, що сприяє розриву чадного газу (СО) з гемоглобіном в крові. Тим самим відновлюються природні механізми транспортування потоками крові кисню, ліквідовується кисневе голодування, зникають явища інтоксикації. Ні в якому випадку не можна давати потерпілому алкоголь!

 

Для запобігання самовільного витоку газу та отруєння чадним газом необхідно:

— встановити у приміщенні сигналізатор довибухових концентрацій природного газу та виявлення мікроконцентрацій чадного газу;

— забезпечити регулярні перевірки стану газових приладів спеціалізованою сервісною службою;

— забезпечити регулярні перевірки та прочищення димоходів опалювальних печей, ємкісних газових водонагрівачів і опалювальних котлів, які працюють сезонно — не рідше ніж один раз на рік (перед початком опалювального сезону), а які працюють цілий рік — двічі на рік (навесні і восени);

— забезпечити регулярні перевірки та прочищення димоходів опалювально-варильних печей не рідше ніж два рази на рік: перед початком і після закінчення опалювального сезону;

— забезпечити регулярні перевірки та прочищення димоходів від газових проточних і ємкісних газових водонагрівачів для гарячого водопостачання (залежно від матеріалу) — не рідше ніж один раз на 6 місяців (цегляні, цегляні і азбестоцементні, цегляні і керамічні димоходи) і не рідше ніж один раз на рік (металеві — з товщиною стінки не менше 3 мм, азбестоцементні, керамічні та із жаростійкого бетону);

— вентиляційні канали повинні підлягати перевірці і прочищенню одночасно з димовими;

— забезпечити регулярні (не рідше одного разу на рік) перевірки стану димових та вентиляційних каналів спеціалізованою організацією;

— регулярно перевіряти, щоб оголовки димових та вентиляційних каналів не знаходились у зонах вітрового підпору;

— при наявності у газифікованому приміщенні газового обладнання з відводом димових газів у димохід (двохфункційний газовий котел, газовий проточний водонагрівач) огляд та прочищення димових та вентиляційних каналів проводити 2 рази на рік;

— регулярно слідкувати за станом оголовків димових та вентиляційних каналів у зимовий період, з метою запобігання їх обмерзанню та руйнуванню;

— не залишати без нагляду газові прилади під час їх використання, зокрема газові плити, кухонні вогнища та кахельні газові печі;

— не встановлювати механічні витяжки у приміщеннях, де є газові прилади з відведенням димових газів у димохід;

— не використовувати газові прилади не за призначенням (наприклад: газову плиту — для обігріву приміщення);

— тощо.

 

Print Friendly and PDF

Останні новини